Мій сільський Та міський народ Без медалей і нагород І в тилу й на фронтах Не дрімав, працював, Перемогу кував. Багатьох вже нема – спочили. До травневих свят не дожили. Та за пільгами не страждали, До нащадків прохання мали: Щоб ніколи не забували, Бо за краще життя воювали. Та війна ні дітей,ні дідів Нежаліла. Косила й бабів І дівчаток, котрі на війну Йшли рядком, здобувать сивину, І своїх наречених втрачать, І чекать все життя, пам’ятать. Не за славою йшли, за життя. За твоє і моє буття. То ж з весною вас, дорогі. Перед вами у нас борги. Але вмієте ви прощати Сльози витерли - і працювати. Бачу ваші світлії лиця, Хто до школи іде, як годиться Щоб вітати із Днем Перемоги… Хто не зміг перейти дороги, Скромно котиться у візку. А хтось, вдома, в своєму кутку
Тихо молиться і по околиці
Співом півень розвіє журбу…
*************************************
Главное, чтобы руки неопускались, Вовремя нужные слова отыскались Важно еще не сбиться с пути: Ползком, напролом или маршем- идти И тогда озверев от безсилья Ты почувстуеш- выросли крылья. И уже не имеешь права ныть, И больше ненужно плыть Потечению или против, Наконец, ощутив, что свободен Каждой клеточкой чувстуеш прыть. Есть с кем выпить и чем закусить, С Днем Победы, родные, Будем жить!!!!!!!!!
